-
1 горе
сгоре тому, хто… — woe betide him who…
завдавати комусь горя — to grieve smb.
зазнати горя — to learn what sorrow is, to come to grief; to live poorly, to live from hand to mouth
з горя — out of grief, with grief
-
2 great griefs are mute
велике горе мовчить light cares speak, great ones are silentEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > great griefs are mute
-
3 trouble
1. n1) неспокій, хвилювання; тривогаto give smb. trouble — завдавати комусь клопоту, непокоїти когось
2) утруднення; складність3) неприємність; горе, лихо, біда4) турбота, клопіт, морока, рахубаto take much trouble — старатися, клопотатися
no trouble at all — ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)
5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння6) заворушення, безпорядки7) хвороба, недуга8) розм. пологи9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження10) геол. скид, дислокаціяtrouble man — амер. аварійний монтер
trouble spots — райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків
what's the trouble? — у чому справа?, що трапилося?
to ask for (to look for, to seek) trouble — поводитися необережно, лізти на рожен
to be in trouble — а) бути вагітною (про незаміжню жінку); б) сидіти у в'язниці
to get into trouble — а) завагітніти (про незаміжню жінку); б) потрапити у в'язницю
man is borne unto trouble — бібл. людина народжується для страждання
2. v1) тривожити, непокоїти, розстроювати2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися3) мучити, завдавати болю (страждань)4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)may I trouble you to shut the door? — зачиніть, будь ласка, двері
may I trouble you for the salt? — передайте, будь ласка, сіль
6) даватися з труднощами7) старатися; робити зусилля8) розбурхувати; баламутити9) тех. порушувати, пошкоджуватиdon't trouble trouble until trouble troubles you — присл. не буди лиха, поки воно спить
* * *I n1) неспокій: хвилювання; тривогаto give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу
2) неприємність, біда, горе; напастіto be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]
to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]
to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb
into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]
to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди
to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя
to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності
he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся
there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим
3) затруднення, трудністьto get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності
to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів
he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля
to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)
to take much trouble — старатися, клопотати
to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.
he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту
will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить
I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас
it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/
4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокоюlife is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада
the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...
the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому
5) хвилювання, безладlabour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку
trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень
there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері
6) хвороба, недугhe has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]
7) дiaл. пологи8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадкиto locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок
9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності
to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]
to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]
to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча
to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися
troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота
II vdon't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
1) хвилювати; турбуватиher failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу
don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися
without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки
2) турбувати, мучити; заподіювати біль, стражданняhe is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]
how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є
3) затрудняти, приставати, набридатиhe is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами
I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці
I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями
will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику
may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль
I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору
I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/
5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилляif it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно
6) розбурхувати, баламутити7) тex. порушувати, пошкоджувати -
4 trouble
I n1) неспокій: хвилювання; тривогаto give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу
2) неприємність, біда, горе; напастіto be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]
to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]
to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb
into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]
to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди
to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя
to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності
he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся
there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим
3) затруднення, трудністьto get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності
to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів
he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля
to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)
to take much trouble — старатися, клопотати
to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.
he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту
will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить
I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас
it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/
4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокоюlife is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада
the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...
the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому
5) хвилювання, безладlabour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку
trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень
there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері
6) хвороба, недугhe has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]
7) дiaл. пологи8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадкиto locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок
9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності
to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]
to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]
to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча
to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися
troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота
II vdon't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
1) хвилювати; турбуватиher failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу
don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися
without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки
2) турбувати, мучити; заподіювати біль, стражданняhe is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]
how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є
3) затрудняти, приставати, набридатиhe is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами
I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці
I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями
will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику
may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль
I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору
I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/
5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилляif it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно
6) розбурхувати, баламутити7) тex. порушувати, пошкоджувати -
5 кӱч
1. сила, міць, снага ВН-К,М, СГ, СК.2. важкий, тяжкий, скрутний, важко, тяжко ВН-К, М, СГ, СК; кӱч иш важка робота К; маа кӱч мені важко П; маңа эди бек кӱч мені було дуже тяжко ВН; наз да кӱч боса як би важко не було СМ; кӱч йере хал- опинитися в тяжкому становищі К.3. труднощі, неприємність, прикрість, горе ВН-К,М, СГ, СК; бек балабан кӱч дуже велике горе СБФ; кӱчлен з трудом, насилуМ; пек кӱчӱне кельди йому дуже не сподобалося Г.4. дуже; кӱч сувух дуже холодно У; пор. гӱч. -
6 heartbreak
nвелике горе; глибокий сум; жорстоке розчарування -
7 heart-break
n1) велике горе; глибока журба2) тяжке розчарування -
8 heartbreak
nвелике горе; глибокий сум; жорстоке розчарування -
9 испытание
1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), спробунок (-нку), випроба; (процесс) випробування; срвн. Проба 1. [Його любов і вірність вийдуть з честю з якої хочеш проби (Куліш). Се велике горе! Велика проба, браття! (Л. Укр.)]. На -ние - на спробу, на спиток. По -нии - по спробі, по спитку, спробувавши. Дни -ний - дні (с)проби, (бедствий) дні лиха, дні злигоднів. [У дні проби і міри (Франко)]. Тяжёлые -ния нашего времени - тяжкі спроби сучасности (Єфр.). Время -ния до получения места - спроба, спиток, (стаж) стаж (-жу). Брать на -ние что - брати на (с)пробу, на спиток що. Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что - піддавати, піддати пробі, спробі, суворій (тяжкій) спробі кого, що. -ние строительных материалов - спроба, випробування (неок. випробовування и випробування) будівельних матеріялів, спроба над будівельними матеріялами (Крим.). Комиссия для -ния строительных материалов - комісія для випробування (для випробовування) будівельних матеріялів. -ние лошадей - випроба коней;2) (бедствие) пригода, лиха пригода. -ния - злигодні (-нів). -ния судьбы - а) (пробы, искушения) спроби долі (від долі); б) (бедствия) злигодні долі;3) (экзамен) іспит (-ту). [Іспит на учительку (Кониськ.)]. -ние на степень доктора - іспит на доктора. Подвергать кого -нию (экзамену) - піддавати іспитові кого, вивіряти кого;4) дослідження, неок. досліджування чого (напр. природи); см. Исследование 1;5) хим. - випробування, (опыт) дослід (-ду), (разложение) розклад (-ду), аналіза (-зи).* * *1) ( действие) випро́бування, (неоконч.) випробо́вування, випро́бування, ви́проба; переві́рка и пере́вірка; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; ( проба) про́ба, спро́ба\испытание ние материа́лов — техн. випро́бування (ви́пробування) матеріа́лів
подверга́ть \испытание нию, брать на \испытание ние — (проверять качество, пригодность) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, випро́бувати
2) ( экзамен) і́спит, -у\испытание ние по матема́тике — і́спит з матема́тики
3) ( тягостное переживание) випро́бування; ( невзгоды) зли́годні, -нів -
10 чох
(чоғу) багато ВН, СБ, СМ-СК; сен чоғун алдың, мен азын алдым ти взяв багато з того, я взяв мало СМ; чох арасы т'ечти минув великий проміжок часу Г; мендэн чох бӱйӱк эди о адам та людина була набагато старшою за мене СЛ; чох бейӱк шенлик превелика веселість Кб.; чох заман довго, у багатьох випадках СМ; чох йаша будь здоров СМ, будь ласка, нема защо ВН, спасибі У, Г; чох торуну бар у нього багато онуків ВН; чох хасевет великі переживання, велике горе Г; чох эйи иди було дуже добре Г; бир чох хоранда багато родин, сімей У; пек чох дуже багато СЛ; йӱздэн чох більше ста СГ; хоранда чох боса якщо родина велика СМ; чоха дӧгӱль не надовго Г; чоха чапан аздан да хутулуй хто прагне багато, втрачає й мале СГ; оон ӧкеси чохка да бармай його гнів далеко не заходить СМ; олардан чоху мында халды багато з них залишилися тут К; чох (у) су багато з них, багато з цього, більшість з них, здебільшого СМ, У, К, М, СК; комсомолецлер эди чохусу більшість із них були комсомольцями К; пор. чок, чохтан. -
11 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
12 боль
1) (физическая боль) біль (р. болю) (м. р.), болість (р. -лісти). [Се був біль, тягучий, фізичний біль. Рябко одскакує й вищить од болісти];2) (болезнь) біль (м. р.) (р. болю), болі (мн.). [Зубний біль. Вона видужала з породових болів];3) (душевное страданье, скорбь) біль (м. р.) (р. болю), болість (р. -ти), болещі, боління, жаль (м. р.). [Минув час, затих біль. Свої болі - пусте, світове горе велике. Навіщо радощі й боління? В мене серце задрижало з болещів]. С болью - болізно. [Тихо і болізно вимовляє поет (Л. Укр.)]. От боли - з болю. Крик боли - боліз[с]ний гук, крик. [Знову лунає болізний гук]. Полный боли - боліз[с]ний, болючий. [Болізний стогін]. Причинять, и причинить боль кому - боліти (сов. заболіти) кого, болю завдавати, (сов. завдати) кому, вражати, (сов. вразити) кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коц.). І сміх той - його заболів (Л. Укр.). Вразив моє серце. Їй хотілося вразити поглядом дочку, але не вдалося].* * *(ж.) біль (м.), род. п. бо́лю; ( в пальцах от мороза) за́шпори, -рів, шпа́ри, род. п. шпар и шпа́рів; диал. бо́лість -
13 одолевать
одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.* * *несов.; сов. - одол`еть1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати
См. также в других словарях:
трагедія — ї, ж. 1) Драматичний жанр, твори якого відзначаються гостротою та непримиренністю конфлікту особистого чи громадського характеру й закінчуються звичайно тим, що герой гине. || Окремий твір цього жанру. || Вистава на сцені такого твору. 2) перен.… … Український тлумачний словник
траґедия — диї, ж. Пр. 1. Нещастя, велике горе особисте або загальнонародне; нещасний, смертельний випадок. 2. раматичний твір або вистава за драматичним твором … Словник лемківскої говірки
Рогач, Иван — Иван Рогач Иван Рогач (крайний слева) Дата рождения 1913 год( … Википедия
Балканский театр военных действий Первой мировой войны — Балканский театр военных действий Первая мировая война … Википедия
Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина … Википедия
Битва под Вучег Дола (1876) — Битва под Вучег Дола Черногорско турецкая война … Википедия
Народно-освободительная война Югославии — Вторая мировая война … Википедия
півгоря — незм. Не дуже велике, стерпне або поправне горе … Український тлумачний словник
нещастя — (нещаслива пригода, подія, що завдає кому н. страждання), біда, горе, лихо; зло (велике нещастя); драма (тяжка подія в житті людини, що спричиняє душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням); трагедія (тяжка, жахлива подія в… … Словник синонімів української мови